«Маленькими кроками ми рухаємося вперед», – о. Ігор Шабан

Представники УГКЦ завжди прагнули до діалогу із іншими Церквами. У «Заповіті» до греко-католиків Патріарх Йосип (Сліпий) закликає їх молитися, працювати і боротися за збереження християнської душі кожної людини українського роду і за весь український народ: «Просіть Всемогутнього Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єднання у здвигненні Патріархату Української Церкви!». А послідовник Патріарха Йосипа – Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, нещодавно в одному із інтерв’ю сказав про те, що в Україні діє велика кількість Церков, найближчою із яких для УГКЦ є Православна Церква, і тому співпраця з нею – є пріоритетним завданням. «Ми повинні повільно, крок за кроком будувати суспільство. Хоча це не проблема, а радше потреба сучасного життя в Україні“, – зазначив Блаженніший.  В УГКЦ діє Комісія у справах єдності християн, яку очолює о. д-р Ігор Шабан, з ініціативи котрої в УГКЦ спільно із представниками інших Церков України відбувається Екологічний день Бога-Творця», Тиждень молитов за єдність християн та Суспільні дні УГКЦ. Тож про екуменічні ініціативи УГКЦ та їх результати йтиметься в інтерв’ю із о. Ігорем Шабаном, Головою Комісії УГКЦ у справах єдності християн.

— Отче Ігоре, нещодавно у Львові відбувся V екуменічний соціальний тиждень, який щорічно ініціює Інститут екуменічних студій УКУ. Тема цьогорічного Всеукраїнського форуму стосувалася майбутнього демократії в Україні. На Вашу думку, наскільки актуальною є ця тема для роздумів у межах екуменічного соціального тижня?

— Церква живе у суспільстві, яке розвивається і яке цікавиться різними темами, серед яких однією з ключових є питання демократії. Вважаю, що представники УКУ вибрали надзвичайно актуальну тему для роздумів, тому хотілося б, щоб напрацювання щодо розвитку демократії в українському суспільстві, які обговорювалися під час цього форуму, були відомі широкому загалу.

— Ви, як представник УГКЦ, що можете сказати про значення Церкви у формуванні ставлення людей до неповносправних осіб?

— Церква складається з людей і як одна зі складових суспільства має можливість, а навіть обов’язок формувати певним чином світогляд і погляди людей щодо моральності та доброчинності. Врешті, усі християни мають усвідомити свій обов’язок допомагати неповносправним, адже усі ми, незалежно від своїх вад належимо до однієї людської спільноти, суспільства.

— Розкажіть про проекти, які втілює Комісія УГКЦ у справах єдності християн.

— Серед сфер діяльності, які втілює комісія є щорічні проекти і разові акції. Серед постійних напрямів діяльності – організація і проведення між 18 та 25 січня Тижня молитов за єдність християн, який ми намагаємося популяризувати по всій Україні та залучаємо до спільної молитви усі конфесії.

Окрім цього, комісія координує щорічні Суспільні дні УГКЦ, які розпочинаються у листопаді і відбуваються практично у кожному українському місті,-де існують громади УГКЦ. Цей захід поєднує соціальну роботу Церкви із екуменізмом, адже у ньому  беруть участь також громади інших Церков і навіть релігій. Цьогоріч у листопаді ми  застановлятимемося над темою «Соціальне сирітство в Україні». Початкове поняття соціального сирітства у світі змінило дещо своє значення. Колись сиротою називали дитину, батьки якої вже померли, або не були відомі. Сьогодні, крім сирітства природного, яке в особливий спосіб збільшилось після Другої світової війни, існує та розвивається все більше таке явище, як «соціальне сирітство». Цим терміном окреслюємо дефіцит батьківської опіки, який виникає в результаті неправильного розуміння родинних зв’язків та сім’ї: занедбання виховання, деморалізація батьків, алкоголізм, трудова міграція.

Щодо інших заходів, наприклад, Екологічний день Бога-Творця ми організовуємо спільно із Бюро УГКЦ з питань екології, щоб наголосити на тому, що Церква дбає про екологію, про сотворений світ, який подарував Бог для вжитку і спільного добра усім людям. У контексті цього дня ми неодноразово організовували обговорення екологічної тематики під час різних круглих столів, учасниками якого були єрархи УГКЦ (зокрема блаженніший Любомир (Гузар)) та РКЦ в Україні, представники УПЦ МП, УПЦ КП, Лютеранської Німецької Церкви в Україні, Апостольської Вірменської Церкви. Тут важливо зазначити, що подібні спільні міжконфесійні акції започатковують, формують та розвивають шляхи для майбутнього діалогу.

— Як вдається співпрацювати із представниками інших Церков під час Суспільних днів УГКЦ?

— Основна мета Суспільних днів УГКЦ – долучити якомога більше місцевих релігійних громад до дискусії на вибрану тему, зробити висновки із обговорення і показати українському суспільству, що Церкві не байдужі суспільні проблеми і вона турбується про суспільне життя. Як я вже згадував, цьогоріч тема заторкуватиме соціальне сирітство. Ми не хочемо, щоб у межах цього заходу відбувалися тільки теоретичні зустрічі, але прагнемо заохотити громади УГКЦ та інші Церкви до практичної Акції солідарності із тими, хто в потребі, відвідуючи сиротинці, в’язниці, будинки престарілих.

— Чи запрошують комісію до участі у подібних заходах в інших Церквах?

— Так, звичайно. Маленькими кроками ми рухаємося вперед. Зокрема нещодавно ми брали участь в Успенських читаннях в Києво-Печерській лаврі, яку організували представники УПЦ МП. Це було для нас надзвичайно приємно та цікаво. Ми підтримуємо зв’язки з представниками інших Церков, щоправда, богословські діалоги поки що не відбуваються. Міжконфесійне спілкування відбувається передовсім на рівні соціальної праці, а це сприяє гарним відносинам та розвиває братерство між Церквами.

Розмовляла Руслана Ткаченко

«Духовність»

03.11.2012, 3019 просмотров.