«Примирення – це очищення серця та свідчення правди»

У середу, 11 листопада, у м. Харкові розпочала роботу міжнародна наукова конференція «Шлях до майбутнього через примирення» організована міжнародною Групою «Примирення в Європі – завдання церков в Україні, Білорусії, Польщі та Німеччині».

Відкрив конференцію представник української частини групи «Примирення в Європі» та голова Комісії УГКЦ сприяння єдності християн, о. Ігор Шабан, який представив учасників конференції та вказав на важливість обраної теми, зазначивши, що «Примирення – це очищення серця та свідчення правди».

Із вітальним словом до учасників конференції звернулись також єпископи УГКЦ, УПЦ, РКЦ в Україні та УАПЦ. Також слова привітання прозвучали з уст гостя Німецької Лютеранської Церкви, пастора Дірка Стелтера (Dirk Stelter), та представника Білорусії, п. Миколая Матрунчика, директора Міжконфесійної місії «Хрыстыянскае сацыяльнае  служэнне».

Одразу після привітань з головними доповідями виступили:

– п. Андрій ЮРАШ, керівник департаменту в справах релігій і національностей Міністерства культури України, який зокрема описав сучасну релігійну ситуацію в державі та підтвердив важливість тематики «Примирення» в сьогоденній Україні;

– професор Зигфрид ГЛЕЗЕР, завідувач кафедри теології Східних Церков, Опольського університету в Польщі, у доступний спосіб розповів історію розвитку групи «Примирення в Європі» та її сучасні завдання у суспільствах різних держав.

Надзвичайно цікавими та змістовними були наступні виступи. Зокрема п. Мирослав МАРИНОВИЧ, професор, віце-ректор Українського Католицького Університету, правозахисник, публіцист та член-засновник Української Гельсінської групи, представив своє бачення та розуміння «Примирення» зі сторони антропології. Описуючи теорію і практику залагодження конфліктів у світі, на початку своєї доповіді проф. Маринович звернув увагу усіх присутніх на вже давнє Євангельське протиставлення двох принципів: «око за око» і «любіть ворогів ваших». При цьому не слід забувати, що «у своїй життєвій практиці світ керується передовсім емоціями,-де агресія, обман і насильство є чи не єдиним способом захисту своїх інтересів».

Наступний доповідач, який прибув з Білорусії, протоієрей Сергей МОВСЕСЯН, кандидат філософських наук, проректор з наукової роботи Інституту теології БГУ (Мінськ), звернув особливу увагу на важливості того, що нас людей єднає. На його думку, між Україною та Білорусією існує однакове розуміння культури, спільна історія, спільна купіль Хрещення, що веде усіх нас до нашого «Примирення».

На завершення першої частини конференції виступив професор Олександр ФІЛОНЕНКО, доцент кафедри теорії культури й філософії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Використовуючи філософію французького мислителя Емануеля Левінаса, доповідач звернув увагу присутніх на поняття «Примирення», яке деякі люди розуміють як «перемир’я», що є цілком іншим поняттям.

Після цього відбулась жвава та змістовна дискусія до якої долучились представники Церков, місцевої влади та неурядових організацій.

У другій частині конференції відбулись презентації соціальних проектів Харківщини. З презентаціями зокрема виступили: «Деполь Україна» – Благодійний Фонд, який надає допомогу дітям вулиці та дорослим бездомним в Україні; «Карітас-Харків» – Благодійний Фонд УГКЦ; «Центр раннього втручання“ — БФ “Інститут раннього втручання» для дітей з порушеннями розвитку і дітей –інвалідів; «Карітас-Спес» – Соціальний центр Римо-Католицької Церкви в Україні; Харківська громадська організація «Емаус» та християнський рух мирян «Communione e Liberazzione» ( «Спілкування та звільнення»).

На завершення конференції, біля Меморіалу жертв тоталітаризму-де у 1938-1940 рр. комуністичним режимом було розстріляно тисячі репресованих перед війною українських громадян та польських військових, прозвучала міжконфесійна молитва за тих, хто віддав своє життя за мирне життя та за щасливе майбутнє нашої держави. Молитву очолив єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні, Станіслав Широкорадюк

Довідка про групу «Примирення в Європі»:

У 1974 році з ініціативи Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви та Польської Екуменічної Ради Церков з метою вироблення проекту примирення між сусідніми Польщею та Німеччиною, чиї відносини були обтяжені спогадами про Другу світову війну була започаткована міжнародна Група «Примирення».

У 1995 році ініціатива була розширена за рахунок нових учасників: України та Білорусі. Так виник проект «Примирення в Європі – завдання церков в Україні, Білорусії, Польщі та Німеччині», який розвивається і до складу якого від України входять: Українська Православна Церква, Українська Греко-Католицька Церква, Римо-Католицька Церква в Україні та Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква України.

Комісія УГКЦ сприяння єдності християн

12.11.2015, 1312 просмотров.