Папа Йоан XXIII покровитель екуменічного руху?

Серед тих, які першими розпізнали святість Йоана XXIII, ще за часів ІІ  Ватиканського собору, були представники православних Церков. Вони хотіли, щоб «добрий Папа» був якнайшвидше оголошений святим покровителем екуменізму. Пише про це італійська журналістка Стефанія Фаляска у своїй книзі «Giovanni XXIII, in una carezza la rivoluzione» (Йоан ХХІІІ революція в лагідності).

Скликаючи ІІ Ватиканський собор, Йоан XXIII прагнув показати всім Церквам, що тепер вже не можна відкладати пошуків повної єдності всіх охрещених. п. Фаляска тлумачить, що не йшлося про “ідеологічний екуменізм, який хоче бути понад усіма відмінностями, успадкованими в минулому, але йдеться про екуменізм у правді та любові». Турбота про  повернення до єдності не мала бути об’єднуючою силою, але «будуванням майбутнього Церкви», не «чимось емоційним», але перспективою, що має підґрунтя на «одному, спільному хрещенні і тій самій вірі в Ісуса Христа».

У числі перших, хто у прагненні єдності християн побачив відображення святості Папи Йоана були представники православ'я. Під час беатифікаційного процесу кардинал Йоганнес Віллебрандс зізнався, що з 1960 р. працюючи в Секретаріаті у справах єдності християн, він пригадує, що саме Константинопольський патріарх Атенагор був першим, хто відніс до Йоана XXIII слова Євангелія: «Fuit homo missus і Deo cui nomen erat Johannes» (Була це людина послана від Бога, Йоан йому на ім'я).

Кардинал підкреслив, що «відповідь православних» на відкриття рук Церкви Папою Йоаном знайшла конкретне вираження у «щирій пошані» до нього. Делегації православних Церков, що приїжджали до Ватикану, приходили молитися на його могилу. А після його смерті патріарх Атенагор сказав, що «як голова Церкви, що живиться любов’ю Христа, померлий Папа, незважаючи на короткий період свого служіння, визначив нову дорогу, яка веде до екуменічного діалогу, який для Церкви є прологом до реалізації Архієрейської Молитви Христа».

У своїх свідченнях кардинал Віллебрандс також зазначив, що в певному моменті католики та православні розмовляли про визначення можливого спільного покровителя для руху, який прагне відновити єдність християн. Католицька сторона пропонувала греко-католицького мученика, святого Йосафата, натомість «російські православні спостерігачі за покровителя екуменічного руху вважали Папу Йоана».

Кілька років по тому Ленінградський митрополит Нікодим написав і захистив в московській Духовній академії магістерську працю з богослов'я, під назвою «Йоан XXIII, римський Папа». Назвавши його  — відповідно до теологічно-канонічних категорій Православної Церкви — святим, з огляду на його уподібнення до Ісуса.

КАІ

04.04.2014, 1308 просмотров.