українськаголовна english русскийкарта сайту  

Цікаві статті

26.01.2016
Доповідь о. Ігора Шабана під час пленарного засідання Міжконфесійної групи з православно-католицького богословського академічного діалогу УХАТ

2 жовтня 2015 року в рамках «8-го Екуменічного Соціального Тижня» відбулось ІІ пленарне засідання Міжконфесійної групи з православно-католицького богословського академічного діалогу Українського Християнського Академічного Товариства (УХАТ). З доповіддю «Хрещення розділяє чи єднає?» виступив голова Комісії УГКЦ сприяння єдності християн, протоієрей Ігор Шабан.

Детальніше

18.09.2015
Резолюції VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

Ми, делегати VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ, зібрані в м. Івано-Франківську на Прикарпатті 25–27 серпня 2015 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, обговорюючи тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», розробили певні напрямки для оновлення життя нашої Церкви в Україні та на поселеннях.

Детальніше

23.06.2014
«Ми не ваші вороги, ми вам – брати у Христі», – Глава УГКЦ до православних росіян

Не вірте пропаганді! Ми не ваші вороги, ми вам брати у Христі! Ми прагнемо бути добрими сусідами, мати дружні відносини і тісну співпрацю з вами.

Детальніше

Документи

17.11.2016
ЕКУМЕНІЧНА КОНЦЕПЦІЯ УГКЦ

Ми, греко-католики, відчуваємо своїм обов’язком будувати в дусі любові братерські відносини з іншими Церквами та намагаємося будувати цей діалог, наскільки це можливо. Прикладом цього є Екуменічна Концепція УГКЦ.

Текст Екуменічної Концепції УГКЦ

 

Subscribe
 
* -> Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2012 -> «Енергетика має бути дружньою до довкілля та безпечною для людей»

«Енергетика має бути дружньою до довкілля та безпечною для людей»

Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2012

Дорогі брати і сестри!

Українська Греко-Католицька Церква відзначає на початку церковного року (1/14 вересня) – День Бога Творця, який християни різних конфесій по всьому світі святкують як день молитви та відповідальності за природне довкілля.

В цей день виражаємо Богові свою вдячність за дар життя і наш дім – Землю, даровану нам, щоб ми могли знайти тут все необхідне для дочасного життя, краще пізнати свого Творця і наблизитись до нього. Вшановуючи та прославляючи Творця пригадуємо своє покликання бути відповідальними домоуправителями світу Божого і застановляємося як можемо краще реалізувати його сьогодні, в час безпрецедентних екологічних викликів та загроз.

Одним із найвагоміших викликів для сучасного людства, і особливо для України, є енергетичні проблеми. З одного боку енергетика має вирішальний вплив на стан економіки в державі та рівень життя населення, а з іншого – вона одне із головних джерел забруднення довкілля і негативного впливу на здоров’я та якісний стан життя людей. Левова частка енергії виробляється із таких вичерпних ресурсів, як нафта, вугілля, газ і уран, дефіцит яких стає все більш очевидним, а їх спалювання призводить до дисбалансу кліматичної системи та негативних суспільно-екологічних наслідків у глобальному масштабі. З огляду на це світова спільнота, відповідно до рекомендацій ООН, відзначає 2012 – як рік «Сталої енергетики для всіх», з метою підвищити рівень обізнаності про те, наскільки важливим є вирішення завдань сучасного енергопостачання, доступу до недорогих енергоресурсів, підвищення енергоефективності та екологічності джерел енергії.

Особливо гостро енергетичне питання стоїть в Україні,-де, згідно із Національною доповіддю про стан навколишнього середовища за 2010 р., з усіх впливів на навколишнє середовище і населення, наймасштабнішими і дуже небезпечними є газопилові викиди підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), які становлять близько 40% викидів усіх секторів економіки. При цьому 70% – це викиди теплоенергетики, на долю якої припадає близько половини виробництва електроенергії (пор. Національна доповідь 2010 р., 184). Приблизно стільки ж струму в Україні виробляють атомні електростанції (АЕС), розміщення яких на території нашої держави згідно з оцінкою Міністерства екології і природних ресурсів є не тільки екологічно необґрунтованим, але й таким, що зберігає в собі загрозу нових аварій і становить дуже складну проблему захоронення ядерних відходів і самих АЕС після закінчення терміну їх експлуатації (пор. там само, 184-185).

Проблема належного енергозабезпечення не відноситься лиш до технічних питань, але рівно ж потребує комплексної морально-етичної оцінки та зважування таких аспектів як безпека людей, економічний і соціальний розвиток, а також відповідальність за створіння.

Про взаємозв’язок між правильним ставленням до споживання енергії та її виробництва і відповідальністю за створіння неодноразово повчає у своїй соціально-екологічній доктрині папа Венедикт XVI. У енцикліці Caritas in veritate він розглядає розв’язання енергетичного питання як ключ до збереження створіння і наголошує на особливому значенні у цьому процесі трьох складових: зменшення споживання енергії, покращення енергоефективності і відновлювальних джерел енергії (пор. Caritas in veritate, 49).

Основуючись на цьому соціально-екологічному вченні Католицької Церкви, звертаємо увагу на те, що для «сталої енергетики», яка була б дружньою до довкілля і безпечною для людини, необхідно взяти до уваги передусім три речі. По-перше – через відповідні заходи по заощадженню скоротити споживання енергії, адже практично кожен «кіловат» виробництва електричної чи теплової енергії має зворотній вплив на довкілля і якісний стан життя людей. Більш ощадливе ставлення до споживання енергії вимагає нової свідомості своєї відповідальності як споживачів і зміни стилю життя. По-друге, необхідно більш ефективно використовувати наявні енергетичні технології, впроваджувати технічні інновації, збільшувати коефіцієнт корисної дії та безпеку, а також зменшувати рівень шкідливих викидів та навантаження на довкілля. По-третє – збільшити використання потенціалу відновлюваних джерел енергії, зокрема Божих дарів – сонця та вітру.

Особливе занепокоєння у суспільстві останнім часом викликають вражаючі своїми масштабами плани будівництва сотень малих гідроелектростанцій (МГЕС) у Карпатах. Експерти громадської Кампанії «Врятуємо Карпати від МГЕС, врятуємо МГЕСи для відновлюваної енергетики!» вважають, що під час планування будівництва МГЕС необхідно визначити науково обґрунтовані можливі місця для їх спорудження, з урахуванням екологічних, культурних і соціальних факторів, пріоритетності та рекомендацій щодо типу МГЕС. В цьому контексті доцільно пригадати соціально-екологічне вчення папи Івана Павла ІІ про те, що техніка має стояти на службі людини, а не загрожувати її екзистенції, як і рівно ж про те, що однією із ключових вимог цілісного суспільного розвитку є вимога справедливого розподілу благ та ризиків. З етичної точки зору неприпустимо, щоб окремі люди нарощували свій капітал завдяки безвідповідальному руйнуванню Божого створіння – природи, а також людей та спільнот, які тут проживають.

На цьому місці хочемо звернутися насамперед до відповідальних у владі зробити все необхідне для того, щоб така важлива галузь суспільно-економічного життя як енергетика була максимально дружньою до природного довкілля та безпечною для людей, благу яких покликана служити. В цьому контексті потрібно також зробити належні висновки з трагічного уроку «Чорнобиля», щоб вже більш ніколи не допустити подібної катастрофи, яка стала загальнонаціональною трагедією України, призвівши до цілої низки широкомасштабних негативних соціально-демографічних, медичних, економічних та екологічних наслідків.

В особливий спосіб звертаємось до всіх людей, яким є небайдужою доля своєї країни і всієї Землі, усвідомити, що кожен з нас впливає на навколишнє середовище і намагатися робити цей вплив більш дружнім. Це можливо не тільки завдяки таким похвальним заходам як садіння дерев чи очищення засміченої природи, але, передусім, через зменшення марнотратного використання природних ресурсів, а зокрема електричної та теплової енергії у своєму домі чи квартирі, господарстві чи підприємстві. Це можливо як на основі інвестицій у більш енергоефективні електроприлади та опалювальні системи, так і за рахунок позитивних змін стилю повсякденного життя та відмові від звичок, які призводять до марнування енергії, і як наслідок втрат у сімейному бюджеті, а також до шкоди для довкілля.

Передумовою позитивних зовнішніх змін у житті людини та її довкіллі є насамперед її внутрішнє оновлення у Бозі, завдяки переосмисленню своєї віри та особистої відповідальності за щедрі дари прийняті від Творця, адже християнська віра – це ключова складова і основа справді сталого і цілісно відповідального життя. В цьому сенсі, загально-християнський День молитви за збереження створіння пропонує чудову нагоду пригадати, що віра в Бога Творця зобов’язує бережливо ставитись до його природних дарів. Об’єднуючись у молитві за збереження природи із братами по вірі в усьому світі, просимо нашого Творця про благодать і дар просвітлення та сили, щоб бути достойними свідками його любові до всього створіння.

Бюро УГКЦ із питань екології

13.09.2012, 778 просмотров.

 
Офіційний сайт Української Греко-Католицької ЦерквиРелігійно-інформаційна служба України
Loading