українськаголовна english русскийкарта сайту  

Цікаві статті

25.09.2017
Доповідь Глави УГКЦ «Роль релігії в європейській інтеграції – перспективи України та ЄС»

Згідно із соціальним вченням Католицької Церкви, є чотири головних принципи, на яких має будуватися сучасне європейське суспільство: гідність людської особи, загальне добро, солідарність і субсидіарніть.

26.01.2016
Доповідь о. Ігора Шабана під час пленарного засідання Міжконфесійної групи з православно-католицького богословського академічного діалогу УХАТ

2 жовтня 2015 року в рамках «8-го Екуменічного Соціального Тижня» відбулось ІІ пленарне засідання Міжконфесійної групи з православно-католицького богословського академічного діалогу Українського Християнського Академічного Товариства (УХАТ). З доповіддю «Хрещення розділяє чи єднає?» виступив голова Комісії УГКЦ сприяння єдності християн, протоієрей Ігор Шабан.

Детальніше

18.09.2015
Резолюції VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

Ми, делегати VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ, зібрані в м. Івано-Франківську на Прикарпатті 25–27 серпня 2015 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, обговорюючи тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», розробили певні напрямки для оновлення життя нашої Церкви в Україні та на поселеннях.

Детальніше

Документи

17.11.2016
ЕКУМЕНІЧНА КОНЦЕПЦІЯ УГКЦ

Ми, греко-католики, відчуваємо своїм обов’язком будувати в дусі любові братерські відносини з іншими Церквами та намагаємося будувати цей діалог, наскільки це можливо. Прикладом цього є Екуменічна Концепція УГКЦ.

Текст Екуменічної Концепції УГКЦ

 

Subscribe
 
* -> Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2012 -> «Чорнобиль зумовив вибух людської солідарності, любові, жертовності й героїзму», - Владика Богдан (Дзюрах)

«Чорнобиль зумовив вибух людської солідарності, любові, жертовності й героїзму», - Владика Богдан (Дзюрах)

Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2012

Високоповажний пане Посол, високоповажний пане Голово Київської обласної державної адміністрації, шановні депутати Бундестагу та Верховної Ради, шановні гості з Німеччини, дорогі брати і сестри у Христі, 

ми сьогодні присутні на незвичайній події. Історія її повстання драматична і водночас повна надії. Вона неначе відображає українську традиційну вишивку, в якій переплітаються чорний і червоний кольори: чорний – колір смутку, трагедії, журби, а червоний – колір любові, солідарності, жертовності. Отож, історія Чорнобиля є драматичною, я б сказав – дуже драматичною. Бо внаслідок вибуху, який стався 26 квітня 1986 року на 4-му блоці Чорнобильської атомної електростанції, було забруднено великі території не лише в Україні та суміжних республіках тодішнього Радянського Союзу, — її відлуння відчула ціла Європа. Але найгірше – це те, що внаслідок цієї катастрофи постраждало багато людей, тих, які загинули, яких було виселено, дітей, які народжуються з вадами, спричиненими радіоактивним забрудненням навколишнього середовища, дорослих, які втратили здоров’я, або передчасно пішли з цього життя (минулого тижня я похоронив свого водія – пана Миколу Приньова з Вишгорода, 52-річного батька двох дітей, який перейшов пекло Чорнобиля і там підірвав своє здоров’я; його дружина, яка теж з перших днів брала участь в ліквідації наслідків аварії, сьогодні має рівно ж великі клопоти зі здоров’ям…). Це все – сумна, трагічна, «чорна» сторона Чорнобиля, про яку ми як мінімум чули, а дехто з тут присутніх змушений жити з цими труднощами щоденно.

Водночас історія цієї виставки писалася «червоними нитками»: бо ця страшна катастрофа спричинила рівно ж вибух великої солідарності, жертовності, геройства багатьох людей, українців і українок, але також представників інших національностей, які першими кинулися на порятунок. Вони не думали про себе, не думали про небезпеку, — а якщо й думали, то тим не менше не відступили, але зробили все, щоб ця пекельна паща 4-го реактора не поглинула ще більше жертв. Сьогодні дехто з цих людей, наших героїв, є між нами, і ми їм прагнемо висловити нашу велику вдячність. Якби не ви, не знати, що було б з Києвом, з Україною, з Європою… Я радий, що сьогодні тут присутні представники української влади, депутати Верховної Ради та депутати Бундестагу. Хочу звернутися до них із закликом пам’ятати і згадувати про цих героїв не раз на рік, але постійно, — забезпечуючи їм належну медичну опіку та гарантуючи їм гідне життя і необхідний соціальний захист.

Ця виставка присвячена саме їм – ліквідаторам, нашим героям. І в цьому є ще один знак надії для усіх нас: в нашому горі, в наших проблемах ми не залишилися самі. Пан Посол Німеччини казав, що Чорнобильська катастрофа не знала кордонів. Але ми можемо сказати, що і солідарність у цьому горі не знала меж: люди з різних куточків Європи і світу співпереживали з нами і співчували нам. І цей потік солідарності, дякувати Богу, не зменшився і до сьогодні. Міжнародна Освітня Фундація в Дортмунді організувала в Німеччині пересувні виставки в близько 50 місцевостях, щоб розказати про долю цих наших героїв та перестерегти перед небезпекою безвідповідального ставлення до атомної енергетики.

Сьогодні розпочинається тур містами України. Хочемо висловити вдячність усім ініціаторам та співорганізаторам цього проекту: в першу чергу Міжнародному освітньому центру в Дортмунді та особисто – його Керівникові панові Петерові Юнге-Вентрупові, Посольству Федеративної республіки Німеччини в Україні, Євангельсько-Лютеранській Церкві в Німеччині та в Україні, а також – Благодійному Фондові Реновабіс Німецької Єпископської Конференції за їхню небайдужість та вразливість до потреб людей, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Особливе признання належиться вам за те, що в центрі виставки поставлено людину: цілком конкретних осіб — ліквідаторів з їхніми радостями та смутками, надіями та розчаруваннями.

Ми відкриваємо цю виставку у Страсну п’ятницю, коли усі східні християни в Україні – греко-католики і православні – поряд зі смутком над смертю Спасителя живуть у передчутті великодньої радості. Водночас християни західної традиції уже святкують Світлий тиждень. Нехай спомин про цю трагічну подію, яка представлена на цій виставці, буде освітлений світлом Великодня та принесе усім нам надію на зцілення ран та оздоровлення як природи, так і людських душ!

Бажаю всім вам радісних Свят Воскресіння Христового!

Liebe deutsche Freunde! Nochmals vielen und herzlichen Dank f"ur Ihre Mitgef"uhl und Ihre Mitwirkung bei der Bew"altigung der Probleme, die mit Tschernobyl-Katastrophe verbunden sind! Man fragt sich "ofter: «Gibt es eine Zukunft nach Tschernobyl?». Ich kann heute mit Sicherheit sagen: «Ja, es gibt eine Zukunft nach Tschernobyl, weil wir unser «Heute» mit all den Herausforderungen und Schwierigkeiten nicht alleine leben, sondern Solidarit"at und Unterst"utzung der vielen Freunden erfahren d"urfen». F"ur diese Ihre Solidarit"at und Unterst"utzung m"ochte ich Ihnen unser herzliches «Vergelt-s Gott!» sagen!

Frohe und gesegnete Osterzeit!

(Дорогі німецькі друзі! Ще раз велике і сердечне спасибі за Вашу співучасть і співпрацю у подоланні проблем, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою! Часто люди ставлять собі питання: «Чи є майбутнє після Чорнобиля?». Я сьогодні може впевнено ствердити: «Так, майбутнє після Чорнобиля є, бо ми в нашому „сьогодні“ з усіма його викликами та труднощами живемо не самі, але можемо відчувати солідарність і підтримку багатьох друзів». За цю Вашу солідарність і підтримку я хочу сказати Вам наше сердечне «Спаси, Господи!». Радісного і благословенного Вам пасхального часу!)

Департамент інформації УГКЦ

14.04.2012, 963 просмотра.

 
Офіційний сайт Української Греко-Католицької ЦерквиРелігійно-інформаційна служба України
Loading