Пам’ятати заради миру

Вже вшосте комісії УГКЦ «Справедливість і мир» та «Християнської Єдності» разом з представниками різних конфесій 8 травня, у світовий день пам’яті жертв Другої світової війни, провели молитовну акцію на могилах жертв цієї війни у Львові.

Розпочалась акції біля пам’ятного каменя на місці колишнього Янівського концентраційного табору. Один з перших виступаючих рабин хасидської спільноти Львова Мордехай Болд зробив наголос, що не можемо мовчати ні про минуле, ні про сьогодення. Він також помолився за жертвами концтабору і подякував організаторам за цей захід.

Заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів звернув увагу, що люди під час війни мріяли про мир. Натомість ті, хто зараз багато говорять про вшанування переможців у війні, сіють не мир, а провокують незгоду. Тому молитва за жертвами має нести мир.

Після цих виступів учасники акції запалили свічки біля пам’ятного каменя та вшанували жертв концтабору хвилиною мовчання.

Слідуючи до місця наступної зупинки, вони зупинилися і помолилися біля поля на Янівському кладовищі,-де поховані українські січові стрільці та бійці Української Галицької Армії, які полягли за незалежність України у 1918-1920 рр.

Біля монументального знаку на місці поховання жертв серед цивільного населення Львова спочатку поминальну молитву здійснив рабин спільноти прогресивного юдаїзму Сіва Файнерман, а потім разом відправили панахиду священики УАПЦ і УГКЦ. Після панахиди присутні поставили свічки і рушили до місця поховань німецьких військовополонених, які перебували у Львові у 1945-1949 рр.

Це поховання Мирослав Маринович, президент Інституту релігії тат суспільства УКУ, назвав особливо символічним, оскільки самі могили полонених німців перебувають у занедбаному стані. «Як ми повинні ставитися до тих, хто взяв на себе відповідальність за розв’язання війни? Не тільки ті, що тут були поховані, а саме німецькі солдати і генерали, є відповідальні за розв’язання війни. І сталінський режим взяв участь у 1939 році у початку війни, коли разом з нацистським режимом вирішили перекроїти світ, тим самим перекроївши людські душі. З того часу розпочалися людські трагедії. І як нам ставитися до винуватців тих страхітливих злочинів? Християнська релігія говорить дуже просто: ми повинні молитися за їхні душі. Коли душі постають перед Богом, вони бачать і знають свою провину, вони тяжко мучаться за своїх гріхи, які вони учинили в земному житті. І кожен з нас несе на собі якийсь гріх. Напевно в очах Божих кожне відступлення від Його закону є злочином. І не нам судити чий гріх, чий злочин в очах Божих є більшим. А нам потрібно іти за покликом Його. І коли ми бачимо перед собою оті запущені, але, слава Богу, трішечки доглянуті могили, ми хочемо усі разом сьогодні молитися за душі тих німецьких військовополонених, які тут поховані», — сказав Мирослав Маринович.

Останнім зі словом звернувся представник євангельських християн пастор Дмитро Семченко. Зокрема, він закликав до молитви прощення за загарбників, які тут поховані. «Багато з них, обдурених ідеями нацизму, загинули, навіть не відаючи свого злочину. Бог сказав молитися нам за тих, хто нас переслідує, тим самим ви привернете страх на їх голови», — сказав він. — «Сьогодні ця молитовна хода є молитвою згоди, молитвою за мир. І ми пам’ятаємо що тоді відбулося і не хочемо, аби це повернулося». Пастор Семченко також сказав, що ця молитва є також і молитвою за владу, бо «як сказано, моліться за владу, щоби вона нам гарантувала тихе та мирне життя».

Опісля учасники акції поставили запалені свічки і на могилах німецьких військовополонених.

09.05.2011, 1388 просмотров.