«Те, що ми цього року хочемо наголосити, – щоб ми не були глухі одне до одного, щоб ми широко відкриті вуха для потреб наших ближніх». Це під час Божественної Літургії з нагоди відкриття Суспільних днів УГКЦ, що відбулася у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві, сказав Глава УГКЦ Блаженніший Любомир.
Як зазначив Першоієрарх Церкви, практика проведення у Церкві суспільних днів є поширеною у різних країнах світу і була добре знаною в Україні у 30-ті роки за часів Слуги Божого Митрополита Андрея.
«Полягають ці дні у тому, щоби ми стали більше свідомими супроти інших, щоби ми сильніше скріпили ці стосунки між нами, між людьми», − зауважив Блаженніший Любомир.
Глава Церкви нагадав, що минулого року темою Суспільних днів була солідарність з літніми людьми, а цьогоріч IV Суспільні дні присвячені темі комунікації, що допоможе краще зрозуміти спілкування. Блаженніший Любомир зазначив, що спілкування має два виміри – говорити і слухати, приймати те, що до нас говорять:
«Ми хочемо в особливий спосіб цього року звернути увагу на це слухання, бо дуже важливо у людському співжитті є слухати і чути», − підкреслив Предстоятель УГКЦ.
«Сьогодні є між нами група людей, які відчувають труднощі зі слухом. Вони спілкуються за допомогою жестів. Ми дуже раді, що вони з нами є», − сказав Глава УГКЦ.
«Кожен з нас має якісь потреби, і ці потреби висловлюються голосом, мовою. Чого нам у людському спілкуванні не вистачає – це, що на голос потребуючого, який каже: послухай! поможи! — ми не звертаємо жодної уваги», − підкреслив Предстоятель Церкви.
Блаженніший Любомир висловив подяку членам Митрополичої комісії
«Справедливість і мир»,
«які подбали, щоби у нас у Києві і містах Східної України відбулися IV Суспільні дні, щоби ми не тільки говорили один до одного, але й слухали. Вдячний також тим, хто приїхав з-поза Києва, щоби нам допомогти відкрити наші вуха», − сказав Глава УГКЦ.
Сурдопереклад Божественної Літургії з нагоди відкриття IV Суспільних днів для групи віруючих з вадами слуху проводила сестра Анна
(Студійського уставу). Як розповіла сестра Анна Департаментові інформації УГКЦ, вона навчилася вживати мови жестів швидше, як почала розмовляти: обоє її батьків не чують. Уже у монашестві сестра зрозуміла своє ще одне покликання – служити людям з вадами слуху.
На сьогодні в УГКЦ працює програма з вивчення мови жестів в Українському католицькому університеті, розроблений богословський словник сурдоперекладу, в якому акумульовані напрацювання інших християнських Церков, а також власні здобутки УГКЦ в царині перекладу духовної лексики на мову жестів. Служіння людям, які не чують, активно здійснюється у Львівській архиєпархії, у цей час Церква працює над розвитком напрямку роботи із вірними з вадами слуху у Києві. За словами сестри Анни, люди з вадами слуху потребують як забезпечення своїх духовних потреб з повноцінної участі у християнському житті громади, так і соціального служіння.
07.11.2010, 1457 просмотров.