Православні єпископи Близького Сходу на синоді у Римі

Близький Схід – це регіон,-де християни у меншості. Цього року з 10 по 24 жовтня у Ватикані триває Спеціальна Асамблея для Близького Сходу Синоду Єпископів Католицької Церкви. «Спільність і свідчення» – це тема Синоду, який пригадує, як перша громада віруючих Єрусалиму «мала одне серце й одну душу» (Ді. 4,32).

На синод були запрошені також і вісім некатолицьких представників християнських Церков, які також отримали можливість виступити під час Синоду Єпископів для Близького Сходу, що відбувається цими днями у Ватикані. Деякі з їхніх висловлювань носили полемічний характер.

Так Архієпископ Георгій Ходр (Georges Khodre), православний митрополит Гори Ліван не погодився із твердженням, що «спільнота (koinonia) в лоні католицької Церкви реалізується через два видимих знаки: Хрещення і Євхаристію в сопричасті з Єпископом Риму». Архієпископ пояснив, що св. Ігнатій Антіохійський, котрий вперше використав твердження «Католицька Церква», мав на увазі лише спільноту місцевої Церкви, об’єднану у вірі зі своїм місцевим єпископом. Це виявлялось у такий спосіб, що під час літургії споминалось виключно ім'я місцевого єпископа, без будь-якого відкликання до іншого церковного авторитету. Тим часом поминання в літургії єпископа Риму поза його єпархією впроваджує ідею вселенської Церкви «у просторовому, соціологічному та цифровому значенні, тоді як передусім Господь творить вселенську Церкву на місцевому рівні, як своє Тіло».

Митрополит також запитує, «Чи наслідком вселенської Церкви не є існування вселенського єпископа, який мав би юрисдикцію та владу над усім світом незалежно від Євхаристії, єдиного знаку сопричастя між християнами? При цьому говорячи про поминання імені „римського папи“ під час східної літургії творить, на думку митрополита, свого роду нову практику, якої християнський Схід „ніколи не знав“.

У свою чергу вірменський єпископ Дамаску, Армаш Налбандян (Armash Nalbandian) звинуватив країни Заходу у близькосхідній еміграції християн. Він також протестував проти називання країн близькосхідного регіону терористичними. Ісламська держава не означає, що ця держава є автоматично терористичною. Єпископ Дамаску закликав Церкви Заходу, щоб намагались стримувати політиків своїх країн перед використанням релігії для виправдання війни, економічних чи політичних інтересів. Моральний авторитет Церкви має свою вагу і вартість в міжнародних політичних рішеннях – зазначив вірменський ієрарх.

У свою чергу вірменський єпископ Алеппо, що в Сирії, Шахан Саркісян (Shahan Sarkissian) зауважив, що “єдність Церков у сьогоднішній ситуації має стати важливим імперативом для Близького Сходу». Тому Церкви цього регіону, поважаючи усі еклезіологічні відмінності, «мають бути завжди разом, планувати разом і діяти разом». Вірменський владика запевнив, що теперішнє зібрання Синоду «вірменським католикосом Арамом І вважається в певному сенсі Синодом усіх Церков Близького Сходу, оскільки ми усі живемо разом в однакових умовах, ділимо ті самі проблеми і стоїмо перед обличчям тих самих викликів“. З огляду на це, ми усі повинні спільно застановитись над присутністю і свідоцтвом християн на Близькому Сході і разом зайнятися реорганізацією і оновленням нашої праці та нашої місії» — засвідчив єпископ Саркісян.

Пригадаю, що на синоді активно працюють також єпископи Східних Католицьких Церков, серед яких є Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Любомир (Гузар), та Єпископ Богдан (Дзюрах) ЧНІ, секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

KAI

17.10.2010, 1549 просмотров.