Ситуація навколо одеських греко-католиків набуває міжнародного розголосу

Останнім часом представники УГКЦ провели ряд поїздок країнами Центральної та Західної Європи. У цей час було взято участь у кількох міжнародних наукових і пасторальних конференціях, а також проведено ряд зустрічей і консультацій з представниками провідних європейських церковних, політичних та експертних середовищ.

Однією з тем консультацій була ситуація навколо побудови греко-католицького храму в м. Одеса. Представників європейських Церков і нецерковних інституцій дуже стурбував характер і тон звернень прес-служби Одеської єпархії Української Православної Церкви і виступів Митрополита Агафангела. Експерти відзначили не дипломатичність висловів та безглуздість доказів, на які фактично опирається заборона діяльності Української Греко-Католицької Церкви в Одесі.

Коментуючи ситуацію в Одесі головний церковний радник Німецької Євангелічної Церкви (EKD) та член екуменічної комісії щодо діалогу з Православними Церквами Євангелічно-Лютеранської Церкви в Баєрн, пастор Міхаель Гюбнер (Dr. Michael Hübner) зокрема зазначив: «Це природно, що зрозуміти усю складність ситуації нам, представникам іншої країни, є доволі важко. Я можу лише поділитися позитивним досвідом Німеччини в цьому питанні. У Німеччині будь-яка Церква, яка бажає побудувати свій храм, не має жодних перешкод обирати і практикувати свою літургійну традицію і молитовне життя. Таким чином біля римо-католицьких і євангелічних храмів повстають греко-католицькі та православні. Більше того: в нашому середовищі одні Церкви допомагають іншим в знаходженні храму для богослужіння або місця для будівництва нового. У нас в Німеччині немає ніякого страху перед прозелітизмом. Усі співіснують одні з одними і таке співжиття церков сприяє плідному діалогу між конфесіями».

На думку директора Польської екуменічної ради пастора Іренея Лукаса (Ireneusz Lukas) у сучасному світі, зважаючи на процеси міграції, «створення нормальних умов життя, у тому числі і релігійного, є цілком природнім явищем. Для християн міграція вказує на те, що ми мандрівники на цій землі, а для Церков це означає турботу про людей, які прибувають на географічно нове місце свого перебування. У Західній Європі досить часто маємо справу з історичними Церквами. Але в багатьох місцях ми досвідчуємо створення нових Церков, які по тій або іншій причині з'являються в регіоні, в якому їх до цього часу не було. Це цілком природно в сучасному світі. При цьому слід пам’ятати, що відносини між церквами формуються так само, як і відносини між людьми. Спершу вони потребують поваги один до одного, як також – не хотів би, щоб це прозвучало пафосно, але про це слід сказати – любові до іншої людини. Думаю, що це вихідний пункт будь-яких взаємовідносин. Другою справою є знайомство, пізнання один одного. З відповідною повагою до відмінностей іншої особи. Я думаю, що скрізь,-де є християни, які мають потребу молитися в своїй традиції, вони повинні бути забезпечені храмами», – підсумував Іреней Лукас.

У свою чергу, член Європейської церковної комісії до справ мігрантів, штаб квартира якої знаходиться у Брюсселі, п. д-р Торстен Моріц (Torsten Moritz) запевнив, що поінформує відповідні центральні європейські структури щодо одеської ситуації з греко-католиками та що він особисто візьме під свій контроль і вивчатиме ситуацію УГКЦ в Одесі.

Вже тепер відомо, що серед церковних діячів різних деномінацій уся ця ситуація в Одесі викликає здивування, а відсутність оцінки таких не екуменічних висловлювань одеського митрополита зі сторони офіційної УПЦ (МП) навіть дещо насторожує. При цьому слід зауважити, що розгортання в місцевих і всеукраїнських ЗМІ інформаційної боротьби проти Української Греко-Католицької Церкви в Одесі співпало з засіданням Міжнародної екуменічної богословської робочої групи з католицько-православного діалогу (з 21 по 26 вересня проходить у Відні),-де поняття братнього діалогу, емпатії та любові до іншої християнської конфесії є на першому місці.