Справі єдності Церкви присвятить своє архиєрейське служіння новопоставлений Владика Венедикт

Справі єдності Церкви хотів би присвятити своє архиєрейське служіння Владика Венедикт (Алексійчук), Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ. Про це новопоставлений Владика сказав у своєму подячному слові під час єпископської хіротонії, яка відбулася 5 вересня у Святоюрському соборі у Львові.

«Через ціле моє життя мені була дорога єдність Церкви. Мене не раз охоплювала невимовна радість з почуття приналежності до Вселенської Церкви», — наголосив новий архиєрей Церкви, складаючи подяку Святійшому Отцеві Венедиктові XVI Папі Римському за потвердження рішення Синоду про його призначення єпископом-помічником Львівської архиєпархії УГКЦ.

Також у своєму слові новопоставлений Владика висловив подяку Першоієрархові УГКЦ: «Ваше Блаженство, маючи змогу пізнати вас і зустрічатися з вами в дуже різноманітних обставинах, як в Україні, так і за кордоном, відважусь сказати, що ми, як Церква, ще до кінця не усвідомили собі той великий дар, який ми маємо від Господа у вашій особі, — звернувся Владика Венедикт до Блаженнішого Любомира. — У людському глиняному посуді ви приносите всім Бога. Дякуємо вам за те, що для кожного з членів нашої Церкви ви даєте свідчення глибокої віри і життя у Господі. Мати такого Патріарха є великим Божим благословенням для нас!».

Владика Венедикт склав щиру подяку всім Владикам Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні на чолі з Архієпископом Львівським Мєчиславом Мокшицьким, зауваживши, що у різні періоди життя і в різних обставинах Господь дарував йому змогу здобути досвід плідної співпраці з єпископами, священиками, вірними, а особливо богопосвяченими особами Римо-Католицької Церкви: «Дуже прагну, щоб ми все більше і більше жили реальністю того, що ми є браття і сестри в Христі!», — наголосив він.

Новий Владика також висловив окрему вдячність Владикам Святителям – Високопреосвященному Архиєпископу Ігорю (Возняку), Преосвященному Владиці Самбірсько-Дрогобицькому Юліанові (Вороновському) та Преосвященному Владиці Стемфордському Павлові Патрикію (Хомницькому).

«Особливо прагну подякувати моїй монашій родині – Студійському чернецтву, дитиною якого себе вважаю, — сказав Владика Венедикт, складаючи шану монашеству. — Саме воно було для мене тим місцем,-де я міг здобувати досвід Бога і поглиблювати моє духовне життя». Владика Венедикт, який довгі роки сповняв служіння ігумена, також подякував усім богопосвяченим особам, з якими я мав нагоду запізнатись і зблизитись, бувши членом Комісії у справа монашества, очолюючи секретаріат Собору монашества і очолюючи Раду Вищих настоятелів. «Буду старатись й надалі у моєму архиєрейському служінні все робити для того, щоб наше монашество розвивались і займало гідне і важливе місце в житті Церкви», — сказав він.

Також Владика персонально згадав тих осіб, що сприяли його духовному, інтелектуальному та монашому становленню під час навчання у Духовній семінарії у Дрогобичі, монашого служіння у Білорусії, Канаді та привітав усіх тих, хто прибув на хіротонію з Канади, Італії, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Білорусі та Словакії. «Життя давало мені нагоду перебувати в різних державах і континентах, мати нагоду співпраці з різними структурами і особами. Присутність сьогодні представників дипломатичного корпусу з Польщі, Словаччини, Угорщини та Бразилії для мене є милою і приємною», — сказав Владика. Слова вдячності він приніс і присутнім на хіротонії Голові Львівської обласної ради п. Мирославу Сенику та міському голові Львова п. Андрію Садовому: «Тепер Господь ставить нас в таку ситуацію, в якій ми матимемо багато нагоди до співпраці. Сподіваюся, що ми разом будемо шукати, що є правдивим духовним благом для нашого народу», – зауважив Владика Венедикт.

Окремо новопоставлений Владика подякував усім рідним, як з Галичини, так і з Рівненщини, та приніс Господеві подяку за своїх батьків Дмитрія та Віру, котрі відійшли до вічності: «Мої батьки дали мені основу для формування християнського світогляду. Від них я отримав вірне розуміння людських і християнських цінностей. На цій основі я міг розвивати моє священиче і монаше покликання. Я є певний, що і тепер це батьківське виховання залишиться добрим фундаментом для мого архиєрейського служіння», — сказав він.

Завершуючи своє подячне слово новопоставлений Владика наголосив: «За роки мого священичого і монашого служіння Господь дав мені нагоду духовно зблизитись з різними особами. Благодать архиєрейського служіння – це можливість до ще глибшої єдності, бо це ще більша благодать пастирства. Тому ще більше возлюбім один одного, станьмо єдині в Христі через любов і в любові. Христовою любов’ю, яку ніхто і ніщо не може перемогти, возлюбімо цілий світ, за який Господь віддав своє життя».