Синод УПЦ МП назвав умови діалогу з «неканонічними» структурами

КИЇВ. «Мета нашого діалогу з неканонічними церковними групами — не бажання канонічно відокремитися від повноти Руської Церкви, а прагнення відновити церковну єдність», — йдеться у «Зверненні Синоду УПЦ МП до вірних чад». У ньому керівництво цієї Церкви чітко виклало свою позицію щодо об’єднання українського православ’я та наголосило на умовах такого процесу.

Йдеться, насамперед, про незмінність позиції УПЦ МП щодо того, що єдиний «шлях до відновлення єдності пролягає через покаяння“, а також, що “єдиною прийнятною моделлю відновлення церковної єдності є об’єднання усіх православних християн у лоні канонічної Української Православної Церкви, тобто повернення тих, хто відокремився, туди, звідки вони вийшли».

Що ж до способу організації життя в самій УПЦ МП та можливій зміні її статусу, про що останнім часом багато говорилося в різних середовищах, то Синод УПЦ МП, чітко повідомив вірним та усім, кого цікавить це питання: «Незмінною є позиція Української Православної Церкви МП щодо питання її нинішнього канонічного статусу, затвердженого у Статуті РПЦ Помісним Собором РПЦ 28 січня 2009 р. Вважаємо, що перегляд існуючого статусу УПЦ МП є некорисним для церковного життя. Нагадуємо нашій пастві, що Українська Православна Церква є частиною РПЦ з правами широкої автономії, самокерованою у своєму управлінні, як це зазначено у Статуті РПЦ. Через Руську Православну Церкву вона поєднана з Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою. Вона перебуває в єдності зі Вселенським Православ’ям саме через канонічний та молитовний зв’язок нашої Церкви з повнотою Руської Православної Церкви. Нинішній статус нашої Церкви є оптимальним для звершення нею своєї спасенної місії у сучасній Українській державі — освячувати народ Божий — громадян України, роблячи їх громадянами неба».

Як сказано у зверненні, УПЦ МП також зберігає свою принципову позицію щодо історичного факту розколу та його ініціаторів. Наголошуючи, що єдино можливою, канонічною моделлю відновлення церковної єдності в Україні є покаяння «розкольників», Синод УПЦ МП уточнив, що таке покаяння та в чому воно полягає: «Покаяння… — це не принизлива процедура вимолювання прощення, як це дехто, можливо, собі уявляє. Покаяння мирян — це визнання перед Богом власної недосконалості, яка стала причиною віддалення від Бога і Його Церкви. Покаяння провідників розколу — це визнання перед усією Церквою, і насамперед перед своїми ж вірними, власної провини, яка зробила їх „сліпими вождями сліпих“ (Мф. 15: 14)».

«Звернення…» доповнює та уточнює рішення Синоду про те, що УПЦ підтримує «продовження пошуку шляхів приєднання до Матері-Церкви тих, хто на даний час знаходиться поза духовно-канонічним спілкуванням з нею». Офіційний сайт УПЦ МП 

У Київській Патріархії прокоментували рішення Синоду УПЦ (МП) від 24 листопада 2009 р. щодо підготовки з діалогу з Київським Патріархатом.

«Враження від цих рішень – подвійні, – говорить єпископ Євстратій. З одного боку позитивним є те, що процес підготовки до діалогу може бути продовжений, не відбудеться його згортання. З іншого боку, є й негативні тенденції – документи, прийняті Синодом, дихають риторикою минулого. Такі слова використовували десять-п’ятнадцять років тому. Якщо хтось сподівається, що діючи в такому дусі можна подолати розділення Української Церкви – він глибоко помиляється“.

Якщо в Київському Патріархаті ставлення до діалогу з УПЦ (МП) у всіх позитивне, всі його підтримують, то в УПЦ (МП) окрім діалогу з нами ще потрібно проводити внутрішній діалог, при чому відразу в кількох напрямках – і в Україні, і поза її межами. Все це ускладнює процес». Разом з тим єпископ Євстратій наголосив на тому, що шлях діалогу з УПЦ (МП) – не єдиний спосіб подолання розділення Українського Православ’я. «Наша позиція полягає в тому, що діалог з УПЦ (МП) – найбільш правильний і необхідний крок.

Але діалог з УПЦ (МП) – не єдиний шлях виходу з нинішньої ситуації. Не треба забувати, що вагомим чинником розв’язання українського церковного питання був і залишається Вселенський Патріарх. Константинополь – наша Матір-Церква. І, на відміну від Московського Патріархату, якому важко виявляти щодо нас конструктивну позицію, Константинопольський Патріархат налаштований більш відкрито.

Якщо підготовка діалогу з УПЦ (МП) зайде у глухий кут – можливо відкриття в Києві представництва Константинопольського Патріархату дасть новий імпульс у процесі об’єднання Української Церкви?» – підсумував владика.

Прес-центр Київської Патріархії

30.11.2009, 1690 просмотров.