українськаголовна english русскийкарта сайту  

Цікаві статті

12.02.2019
Прагнення єдності: погляд УГКЦ на діалог з православними братами

Православна та Греко-Католицька Церкви можуть вже тепер розпочати спільно шукати моделі єдності, співпрацюючи у різних напрямках свого служіння Богові і людям. Погляд на тему діалогу голови Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин та речника УГКЦ з екуменічних питань, протоієрея Ігоря Шабана.


20.10.2018
Глава УГКЦ переконаний, що сопричастя для Православних Церков в Україні та для китайських єпископів – дві епохальні події

Надання сопричастя китайським єпископам з боку Апостольської столиці та надання сопричастя двом Православним Церквам в Україні з боку Константинопольського патріархату – дві епохальні події у Вселенській Церкві, які взаємопояснюються.

25.09.2017
Доповідь Глави УГКЦ «Роль релігії в європейській інтеграції – перспективи України та ЄС»

Згідно із соціальним вченням Католицької Церкви, є чотири головних принципи, на яких має будуватися сучасне європейське суспільство: гідність людської особи, загальне добро, солідарність і субсидіарніть.

Документи

20.03.2019
НАША СВЯТА СОФІЯ


Послання Блаженнішого патріарха Святослава з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави

Детальніше

Subscribe
 
* -> Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2009 -> листипад -> Примара унії бродить по Європі

Примара унії бродить по Європі

Новини -> АРХІВ НОВИН -> Архів 2009 -> листипад

Примара унії бродить по ЄвропіПримара унії бродить по Європі.

Критично настроєних англікан запросили назад у Рим 

Через декілька днів, а саме 21 листопада, папа Римський зустрінеться в Римі із главою Церкви Англії, архієпископом Кентерберійським Ровеном Вільямсом. Їм є про що поговорити. От уже третій тиждень підряд західна преса першу чергу англомовна) буквально вирує, обговорюючи останню ініціативу Ватикану: створення спеціальних структур, так звані персональні ординаріати, тобто єпископства, для англікан, що бажають «повернутися в лоно» Католицької Церкви.

Примітно, що Святий Престол анонсував створення ординаріатів для англікан ще до появи офіційного документа. 20 жовтня на брифінгу для преси про це оголосили префект Конгрегації віровчення кардинал Вільям Левада й секретар Конгрегації богослужіння й таїнств архієпископ Августин Ді Нойа.

До чого такий поспіх? Відомий американський ватиканіст Джон Аллен пояснює це новою піар-стратегією Святого Престолу. Апарат Венедикта XVІ, на його думку, демонструє здатність вчитися на власних помилках. Колись Ватикан публікував потенційно вибухонебезпечні документи, а згодом був змушений виправдовуватися й пояснювати їхній зміст, помітно уступаючи секулярним ЗМІ на полі інтерпретації. Тепер суспільну думку вирішили підготувати заздалегідь.

Однак підготувати громадськість — не значить забезпечити саму ініціативу…

Потрібно сказати, що архієпископ Кентерберійський прийняв ватиканський проект… прихильно. Чому? Насамперед тому, що масштаб проекту занадто перебільшений ЗМІ. Усякий, хто хоч трохи цікавиться життям Англіканського Співтовариства, знає, що воно балансує на грані розколу, що англікани-консерватори не приймають ліберальних тенденцій — жінок-єпископів, геїв-священиків і т.д. Могло б здатися, що саме вони шукають «притулку» у Католицькій Церкві.

В дійсності ж консервативно настроєні англиканці активно створюють власні структури (поки не визнані в Кентербері). Вони дорожать своєю англіканською ідентичністю й зовсім не бажають визнавати верховенство Римського папи й католицький катехізис, надягати собі на шию ярмо ватиканської курії. При всьому своєму консерватизмі, вони звикли до того, що Церква управляється демократично. Що в ній існує дискусія, боротьба ідей і проектів.

Ватикан «задушить» їх. Спочатку ледь помітно, але згодом усе більш наполегливо англікан-консерваторів будуть підштовхувати до асиміляції. Католицька Церква в її нинішньому вигляді не потерпить великого англіканського анклаву.

Вона не потерпить його, наприклад, тому, що цей анклав може розростатися, знаходити впливи, перетворюватися в «острівець лібералізму», що притягатиме до себе незадоволених ватиканським ригоризмом. Ті, хто був консерватором усередині Англіканської Співдружності, стануть лібералами в католицькому світі. Англіканське духовенство може одружуватися. В «англо-католицькі» семінарії могли б потягнутися молоді католики, що бажають поєднати сан і сімейне життя. Усередині Католицької Церкви з'явилася б структура, яка по суті може представляти собою її обновлену й, можливо, поліпшену модель.

 Чи хоче цього Ватикан? Ні. Тому апостольська конституція «Anglіcanorum Coetіbus» забороняє «хрещеним у католицтві» вступати в семінарії «англо-католиків». Лише деяким одруженим англіканським священикам дозволять стати священиками католицькими. Поступово целібат стане нормою й для колишніх англікан.

Ватикан прийме лише невеликі громади англікан, дійсно бажаючих «повернення до Рима». Такі в англіканському світі є. Ровен Вільямс не знає, що з ними робити. Він з полегшенням «зіпхне» їх католикам.

Але в той сам час архієпископ Кентерберійський не може не бачити прихованої загрози. Не може не тривожитися.

Так чи інакше, над діалогом англікан і католиків нависає примара унії. Персональні ординаріати для англікан стануть аналогом греко-католицьких або сиро-католицьких Церков. Унія знищить діалог. У католиків з'явиться нова, нехай і недосяжна, ціль. Англікани, у свою чергу, будуть захищатися. Настане атмосфера недовіри й закритості. Діалог помре.

Всупереч першому враженню ліберальні англікани також не хочуть «втратити» консерваторів. Вони хочуть їх переконати. Вони хочуть з ними сперечатися. Вони мають намір їх вдержати. Недавно Церква Англії вирішила обмежити повноваження жінок-єпископів на території Об'єднаного Королівства. «Ліберальний табір» очолюють грамотні й проникливі люди. Вони прекрасно розуміють, до чого може привести розкол, розповзання по полюсах. Одні (властиво ліберали) зіллються із сучасним світом, інші (консерватори) стануть жити в режимі гетто, резервації.

Ініціативи Рима не зруйнують Англіканську Співдружність. Але неминуче будуть дратувати Кентербері …

Консервативні англікани здебільшого не хочуть нікуди переходити й ні з ким об’єднуватися. Їм ні до чого роль православно-англіканських або римо-англіканських кентаврів. Вони не зневірились змінити власне середовище. Поки ще не зневірились.

Станіслав Минин

«НГ-РЕЛИГИИ»

16.11.2009, 1252 просмотра.

 
Офіційний сайт Української Греко-Католицької ЦерквиРелігійно-інформаційна служба України
Loading