Звернення Апостольського Нунція в Україні з нагоди Суспільних Днів УГКЦ

Звернення Його Високопреосвященства Архієпископа Івана Юрковича Апостольського Нунція в Україні з нагоди Суспільних Днів УГКЦ: «На шляху до солідарності українського суспільства» Київ, 1-5 листопада 2008 року

Вельмишановні учасники!

Я радий вітати Вас з нагоди Суспільних Днів УГКЦ, який присвячений темі солідарності. Увага до ближнього та сприяння солідарності в суспільстві — це тема, яка зберігає свою актуальність скрізь і завжди, а відтак і для України сьогодні. Ця тема є однією з основних засад католицької суспільної науки. Відповідальність християн дбати про справедливість і мир, їхній внесок у розвиток спільного блага є невід'ємною частиною від місії проголошення Доброї Новини.

В Церкві солідарність має не лише значення соціальне, але також і духовне, так званий вимір «вертикальний», який полягає саме в тому, щоб «стаючи меншим від іншого, служити його потребам» за прикладом Ісуса, який принизив Себе самого, щоб дати людині участь в своєму божественному житті з Отцем і Святим Духом.

Саме над цією духовною атмосферою, в якій живе Церква, ми повинні замислитися також у щоденному житті, в суспільстві. Церква бере участь у житті суспільства, співпрацюючи з іншими установами соціального життя, державними структурами та з іншими організаціями суспільної мети.

Суспільне життя — це життя органічне, в якому кожний бере участь згідно з власного бачення, своїх здібностей, завжди поважаючи щедрість та добру волю інших. В соціальній доктрині Церкви цей підхід отримав назву «субсидіярність». Згідно з цим підходом, кожен робить те, що інший не може зробити, допомагає там,-де є потреба. Церква робить те, до чого є особливо здібна, тобто, служить останнім, упослідженим, найбільш потребуючим, найбіднішим. Але роблячи все це у дусі Євангелія, Церква несе суспільству власне дух самого Євангелія. «Вертикальний» вимір дає, в такий спосіб, кожній людській діяльності, кожній суспільній ситуації, людяніше обличчя, зберігаючи непорушною людську гідність.

Церква несе з власною активністю також і нові пропозиції для життя цілих народів. Навіть якщо її вчення дуже часто повинно чинити опір деяким протилежним тенденціям, йдучи проти легких популістичних й ідеологічних розв'язань, Церква ніколи не втрачає з об'єктиву це своє особливе покликання.

Бажаю, отже, щоб теперішні Суспільні Дні УГКЦ були дійсно свідоцтвом того, що може робити Церква у сьогоднішньому часі. Бажаю, щоб зустрічі й досвід цих днів змогли багатьох переконати в необхідності того, що всі ми — на рівні громадянському і державному — повинні прагнути до того, щоб і соціальні, і духовні проекти ставали щоразу ближчими до євангельського покликання й до потреб ближніх.

Часто Церкву звинувачують у підтримці рішучих заходів, майже революційного характеру, що йдуть практично врозріз панівній культурі. Але власне це й робить внесок Церкви ще ціннішим: мова йде про внесок, інспірований Євангелієм, який дозріває у досвіді живого Євангелія, і який, врешті, перетворюється на нову пропозицію для життя суспільства.

Із цими словами приєднуюсь до всіх преосвященних Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в молитвах за плідні результати цієї ініціативи й сердечно вділяю всім присутнім своє благословення.

Слава Ісусу Христу!

08.02.2012, 1254 просмотра.